Хермес — невидимий ворог хвойних насаджень!

       Хвойні дерева — окраса будь-якого парку чи саду. Вони вічнозелені, стійкі та створюють особливу атмосферу краси. Але навіть ці, неприступні красені мають ворогів. Один із них — хермес. Це дрібний, майже непомітний шкідник, який може значно знизити декоративність хвойних рослин, а іноді й призвести до їх загибелі.
       Хермес — це представник групи сисних шкідників, до якої також входять попелиці, щитівки та червиці. Усі вони харчуються соками рослин, висмоктуючи їх із хвої та молодих пагонів. Особливість хермеса — складна поведінка та здатність до стрімкого розмноження, що робить його загрозою для хвойних насаджень.
       Ці комахи мають різноманітні захисні механізми: воскові покриви, щитки, а також ведуть прихований спосіб життя. Все це ускладнює боротьбу з ними. Хермеси здатні утворювати цілі колонії, які майже непомітні на перших етапах розвитку, але згодом призводять до деформації та опадання хвої, утворення потворних наростів (галлів) на гілках.
Хермес належить до так званих двохазяйних попелиць, тобто протягом життя він змінює рослину-господаря. Наприклад, ялиново-ялицевий хермес проводить частину життя на ялиці, а іншу — на ялині.
       Усе починається навесні, у квітні, коли пробуджуються личинки хермесів. Вони швидко ростуть і вже наприкінці місяця перетворюються на імаго, які відкладають нове покоління яєць. У травні з'являється друга хвиля личинок — саме тоді починає проявлятися їх шкодочинність: хвоя викривлюється, опадає, а на пагонах з’являються гали.
       На початку червня з'являються дорослі особини, які мігрують на ялину, де утворюють нові колонії. Тут вони знову розмножуються, і вже наприкінці липня з’являються нові переселенці, які повертаються на ялицю, де відкладають яйця. Із цих яєць восени з'являються личинки, які зимують на рослині.
В чому складність боротьби з хермесом ?
       Через складний життєвий цикл хермеса, його важко виявити на ранніх етапах. Часто проблему помічають вже після того, як колонія завдала значної шкоди. А ще частіше — обробляють хвойні дерева вже тоді, коли шкідника на них давно немає. Наприклад, у серпні хермес уже переселився на інше дерево, і обробіток інсектицидами не приносить жодної користі.
Як же вберегти рослини?
       Боротьба з хермесом — не справа одного дня. Вона потребує системного підходу:
· регулярне обстеження хвойних насаджень і огляд окремих дерев з весни до осені;
· обробіток інсектицидами у період активності личинок (зазвичай кінець квітня — травень);
· механічне видалення галлів при незначному пошкодженні;
· залучення природних ворогів (сонечок, золотоочок), які зменшують чисельність шкідників;
· підтримка здоров’я рослин — міцне дерево легше переносить атаку шкідника.
       Хермес — не вирок для хвойних рослин. Якщо знати його звички та вчасно реагувати, хвойні дерева й надалі тішитимуть вас своєю красою. Головне — регулярне спостереження, профілактика та раціональна агротехніка.
                                          Не дайте шкіднику шансу заволодіти вашими зеленими улюбленцями!