Новина

     Навесні природа оживає: прокидаються рослини, активізуються тварини та комахи. У цей період у соснових лісах розпочинається активне життя не лише дерев, а й їхніх природних ворогів — стовбурових шкідників. Уважний спостерігач може помітити перші ознаки їхньої діяльності: побуріння хвої у кронах, бурове борошно біля стовбурів або так звані «стрижені пагони» під деревами. Такі сигнали часто свідчать про початок заселення дерев комахами, які здатні порушувати життєві процеси сосни та призводити до її поступового всихання.
     Стовбурові шкідники — комахи, які відкладають яйця у кору або під кору стовбурів і гілок, інколи навіть у кореневі лапи дерев. Личинки, що вилуплюються з яєць, прогризають ходи під корою та в деревині. У результаті порушується транспортування води та поживних речовин від коренів до крони, що з часом призводить до загибелі дерева.
     До найпоширеніших стовбурових шкідників сосни звичайної належать:

• короїд шестизубчастий (Ips sexdentatus);
• лубоїд сосновий великий (Tomicus piniperda);
• лубоїд сосновий малий (Tomicus minor);
• вусачі;
• златки;
• смолюхи.

     У деяких випадках ці комахи можуть виступати первинними шкідниками, а також бути переносниками трахеомікозу хвойних — хвороби, спричиненої офіостомовими грибами, які закупорюють провідні тканини дерева.
     Сьогодні познайомимо вас з одним із найвідоміших шкідників сосни — шестизубчастим короїдом, або стенографом (його також називають великим сосновим короїдом). Це жук з підродини короїдів (Scolytinae) довжиною 4,2–5,5 мм. Його характерні ознаки:

• коричневі блискучі покриви;
• короткоциліндричне тіло;
• помітне опушення.

     Основною кормовою породою є сосна звичайна, але іноді шкідник заселяє також інші хвойні породи, зокрема: ялину сибірську, аянську, корейську та східну, ялицю європейську і кавказьку, модрину європейську.
     В Україні шестизубчастий короїд поширений у всіх регіонах, де є соснові насадження.
     Розмноження відбувається статевим шляхом, розвиток повний. Зазвичай протягом року формується дві генерації, однак за сприятливих умов можливий розвиток і третьої генерації, а інколи — лише однієї. Зимують переважно дорослі жуки, хоча у південних регіонах зимувати можуть також личинки та лялечки.
     Літ жуків починається у теплі сонячні дні, коли:

• максимальна денна температура повітря досягає близько +20 °C;
• лісова підстилка прогрівається приблизно до +10 °C.

     На рівнинних територіях літ відбувається досить інтенсивно і може завершитися вже протягом тижня. У холодну погоду цей процес затягується.
     Після відкладання яєць дорослі жуки проходять відновлювальне живлення у тих самих місцях або під корою інших повалених дерев. Через 14–30 днів після першого льоту можливий літ так званого сестринського покоління, у якому беруть участь 28–95 % самок, що заклали основне покоління. Саме під час цього льоту короїди можуть заселяти живі дерева на корені.
     Наприкінці липня — у серпні іноді спостерігається третій літ окремих жуків, який формує друге сестринське покоління. У цей же час починають літати й деякі молоді жуки поточного року. Разом зі старшими вони утворюють змішані покоління. Проте чисельність таких жуків зазвичай невелика — приблизно 20–35 % від чисельності першого сестринського покоління. До кінця вересня — жовтня жуки переходять на зимівлю. Вони ховаються:

• у лісовій підстилці;
• у верхніх шарах ґрунту (на глибині 3–5 см);
• під корою дерев або на пнях.

     Місця заселення залежать від умов середовища та положення дерева. У затінених і вологих місцях жуки частіше поселяються під тонкою корою. Під товстою корою їхні ходи проходять у її внутрішньому шарі й майже не відображаються на заболоні. На добре прогрітих ділянках на заболоні видно чіткі відбитки ходів. Навесні жуки частіше заселяють освітлену деревину, а пізніше переходять на лісоматеріали під пологом лісу та живі дерева. При масовому розмноженні вони можуть заселяти не лише стовбури, а й верхівки дерев, товсті гілки, порубкові залишки.
     Розташування ходів залежить від положення дерева під час заселення. На дереві, що росте вхідні канали спрямовані косо вгору, під ними формується шлюбна камера і від неї відходять маточні ходи, частина яких спрямована вниз по стовбуру.
     На поваленому дереві ходи розташовуються уздовж поздовжньої осі стовбура по обидва боки від шлюбної камери.
     Довжина маточних ходів становить 5–17 см, а ширина — 2,5–3 мм. Бурове борошно в них майже відсутнє або його дуже мало. Часто жуки додатково проробляють у корі отвори, які слугують для регуляції вологості та повторного запліднення.
     Отже, навіть невеликі комахи можуть суттєво впливати на стан лісових екосистем. Саме тому своєчасне виявлення ознак заселення дерев стовбуровими шкідниками має велике значення для збереження здоров’я соснових насаджень. Уважність до, на перший погляд, дрібних сигналів лісу допомагає фахівцям вчасно оцінити ситуацію та вжити необхідних заходів. Адже збереження лісу починається з розуміння процесів, що відбуваються в ньому.