Соснова нематода — Bursaphelenchus xylophilus (Steiner & Buhrer, 1934) Nickle — є мікрогельмінтом (паразитичним організмом), який заселяє деревину сосни звичайної, де живиться паренхімними клітинами смоляних каналів.
Особливу увагу стовбурові нематоди привернули після виявлення B. xylophilus у Португалії на сосні приморській (Pinus pinaster Aiton), що спричинило масове всихання дерев. До Європи цей вид потрапив із Японії, куди раніше був занесений із Північної Америки. Наявність природних переносників B. xylophilus та сприятливих умов для їх розвитку в країнах Західної Європи сприяли швидкому поширенню нематоди та, як наслідок, масовому всиханню хвойних насаджень. Це стало поштовхом для активізації наукових досліджень у країнах Європейського Союзу.
З точки зору карантинної гельмінтологічної експертизи важливим є своєчасне виявлення та ідентифікація соснової стовбурової нематоди Bursaphelenchus xylophilus, яка є збудником хвороби в’янення сосни та належить до карантинних організмів країн — членів Європейської і Середземноморської організації захисту рослин (EPPO). Україна входить до складу цієї організації з 1994 року.
У 2010 році в ДСЛП «Вінницялісозахист» для виявлення нематод у деревині було апробовано застосування лійкового методу Бермана.
Для проведення аналізу подрібнені шматочки деревини змочують водою та поміщають у контейнер із герметичною кришкою. Після цього контейнер витримують у термостаті при температурі 25–26 °С протягом шести діб.
На шийку лійки встановлюють гумову трубку відповідного діаметра довжиною 4–5 см, а на її другий кінець закріплюють невелику пробірку. У лійку поміщають металеве сито, застелене марлею. Перед розміщенням зразків сито змочують водою, щоб уникнути утворення повітряних бульбашок. На сито викладають подрібнені шматочки деревини, після чого лійку заповнюють водою до рівня трохи вище сита. Тривалість експозиції становить 12 годин при кімнатній температурі.
Для фіксації нематод використовують розчин формаліну, додаючи його в пробірку в такій кількості, щоб кінцева концентрація суспензії становила 4–5 %. Ефективним фіксатором також є розчин ТАФ (7 мл формаліну та 91 мл дистильованої води). Для отримання якісніших препаратів перед фіксацією пробірки з формаліном або розчином ТАФ рекомендується підігрівати на водяній бані до температури 45–50 °С.
Для належного зберігання нематод у деревині зразки в польових умовах необхідно тримати у прохолодному місці, запобігаючи їх висиханню. У лабораторних умовах оптимальним місцем зберігання є холодильник із температурою +5…+10 °С. Також небажаним є надмірне перезволоження зразків, оскільки це сприяє розвитку пліснявих грибів. У добре збережених шматках деревини нематоди можуть зберігати життєздатність протягом багатьох місяців.
Виявлення та своєчасна ідентифікація соснової стовбурової нематоди Bursaphelenchus xylophilus мають важливе значення для забезпечення фітосанітарної безпеки лісових насаджень. Зважаючи на високу шкодочинність цього карантинного організму та його здатність спричиняти масове всихання хвойних порід, особливої актуальності набуває проведення регулярного моніторингу та лабораторних досліджень деревини.
Застосування лійкового методу Бермана дає змогу ефективно виявляти нематод у зразках деревини та проводити подальшу їх ідентифікацію. Дотримання методики відбору, фіксації та зберігання зразків забезпечує отримання достовірних результатів досліджень і підвищує ефективність карантинного контролю. Проведення таких досліджень є важливою складовою системи захисту лісів та запобігання поширенню небезпечних карантинних організмів.
