Щорічні стаціонарні (детальні) обстеження проводяться з метою спостереження за станом насаджень і динамікою чисельності основних шкідників лісу. Цей метод передбачає систематичний нагляд у одних і тих самих ділянках, що дозволяє відстежувати зміни популяцій шкіднів протягом тривалого періоду та своєчасно реагувати на можливе зростання їх чисельності.
Для досліджень обираються різні за породним складом та лісорослинними умовами зростання насадження, перевага надається тим, у яких раніше вже спостерігалися спалахи шкідників. У кожному з вибраних насаджень закладаються проби — невеликі ділянки, де здійснюється облік основних груп шкідників.
При проведенні обліку шкідників, які зимують або заляльковуються в підстилці чи ґрунті, найточніші результати дають секторні проби. Їх закладають у піднаглядному насадженні під модельним деревом другого класу розвитку, поблизу якого відсутній підріст або підлісок, за рахунок яких може харчуватися піднаглядний шкідник. Секторну пробу закладають зі сторони найбільш розвиненої частини крони вибраного дерева.
Секторні проби мають низку переваг порівняно з іншими методами, передусім, із площі проекції крони закладаються пропорційні ділянки, які характеризуються різною щільністю залягання шкідник, або біля основи стовбура
Залежно від виду шкідника застосовуються різні методи.
Під час обліку непарного шовкопряда по яйцекладках в якості проби відбирають 10 дерев, закладаючи по три такі проби в кожному піднаглядному насадженні. Аналогічний підхід застосовують і при спостереженні за золотогузом, коли облік проводять за зимуючими гніздами гусениць, доповнюючи спостереження відповідними лабораторними аналізами.
При визначенні кількості яйцекладок монашки на стовбурах дерев, а також при обліку кільчастого шовкопряда, дубової листовійки та рудого соснового пильщика у кронах, через значну трудомісткість цих обліків, обмежуються одним контрольним стовбуром для монашки та трьома контрольними гілками з одного дерева в кожному насадженні. Це дає можливість отримати не лише якісні й кількісні показники, а також провести додаткові обліки на межі двох поколінь, переважно за кількістю лялечок.
Окрім перелічених видів, у цей період проводять також додаткові спостереження за сосновим і непарним шовкопрядами, а також золотогузом. Для збору лялечок оглядають не менше 50 дерев у кожному піднаглядному насадженні, що забезпечує репрезентативність отриманих даних.
Результати стаціонарних обстежень дозволяють отримати, як якісні, так і кількісні показники розвитку шкідників, простежити тенденції їх чисельності та вчасно планувати профілактичні й винищувальні заходи.
Завдяки таким системним спостереженням фахівці мають змогу підтримувати стабільний санітарний стан лісів і забезпечувати їх надійний захист від шкідників.
Для досліджень обираються різні за породним складом та лісорослинними умовами зростання насадження, перевага надається тим, у яких раніше вже спостерігалися спалахи шкідників. У кожному з вибраних насаджень закладаються проби — невеликі ділянки, де здійснюється облік основних груп шкідників.
При проведенні обліку шкідників, які зимують або заляльковуються в підстилці чи ґрунті, найточніші результати дають секторні проби. Їх закладають у піднаглядному насадженні під модельним деревом другого класу розвитку, поблизу якого відсутній підріст або підлісок, за рахунок яких може харчуватися піднаглядний шкідник. Секторну пробу закладають зі сторони найбільш розвиненої частини крони вибраного дерева.
Секторні проби мають низку переваг порівняно з іншими методами, передусім, із площі проекції крони закладаються пропорційні ділянки, які характеризуються різною щільністю залягання шкідник, або біля основи стовбура
Залежно від виду шкідника застосовуються різні методи.
Під час обліку непарного шовкопряда по яйцекладках в якості проби відбирають 10 дерев, закладаючи по три такі проби в кожному піднаглядному насадженні. Аналогічний підхід застосовують і при спостереженні за золотогузом, коли облік проводять за зимуючими гніздами гусениць, доповнюючи спостереження відповідними лабораторними аналізами.
При визначенні кількості яйцекладок монашки на стовбурах дерев, а також при обліку кільчастого шовкопряда, дубової листовійки та рудого соснового пильщика у кронах, через значну трудомісткість цих обліків, обмежуються одним контрольним стовбуром для монашки та трьома контрольними гілками з одного дерева в кожному насадженні. Це дає можливість отримати не лише якісні й кількісні показники, а також провести додаткові обліки на межі двох поколінь, переважно за кількістю лялечок.
Окрім перелічених видів, у цей період проводять також додаткові спостереження за сосновим і непарним шовкопрядами, а також золотогузом. Для збору лялечок оглядають не менше 50 дерев у кожному піднаглядному насадженні, що забезпечує репрезентативність отриманих даних.
Результати стаціонарних обстежень дозволяють отримати, як якісні, так і кількісні показники розвитку шкідників, простежити тенденції їх чисельності та вчасно планувати профілактичні й винищувальні заходи.
Завдяки таким системним спостереженням фахівці мають змогу підтримувати стабільний санітарний стан лісів і забезпечувати їх надійний захист від шкідників.