Лісопатологічний (санітарний) стан лісів у зоні відповідальності ДСЛП «Київлісозахист», що охоплює Вінницьку, Волинську, Житомирську, Київську, Рівненську та Хмельницьку області, у 2025 році, як і загалом по Україні, залишався вкрай напруженим. Починаючи з 2010 року, у лісових екосистемах триває стійка тенденція до масового всихання основних лісоутворюючих порід — сосни, ялини, ясена, берези та дуба. Всихання соснових, ялинових і ясеневих насаджень набуло ознак епіфітотій, а впродовж останніх років аналогічні процеси інтенсивно проявляються також у березових, грабових і кленових насадженнях.
Подібні явища спостерігаються у лісових біоценозах помірної кліматичної зони Північної півкулі на всіх континентах. Найбільш загрозливою є ситуація у хвойних лісах. Зокрема, у Північній Америці та Сибіру площі всихання темнохвойних порід вимірюються мільйонами гектарів. Аналогічні процеси відбуваються і в Європі, де протягом останніх двох десятиліть фіксується масове всихання сосни звичайної та ялини європейської.За даними ДАЛРУ, в Україні площа пошкоджених лісів (без урахування тимчасово окупованих територій) становить 218,7 тис. га, у тому числі: сосна звичайна — 92,2 тис. га, ялина європейська — близько 7,7 тис. га, дуб звичайний — 73,4 тис. га, інші породи — 45,4 тис. га.
Процеси всихання основних лісоутворюючих порід у лісах Північної півкулі в більшості випадків мають схожий характер перебігу та пов’язані зі спалахами масового розмноження стовбурових шкідників із подібною біологією. До таких, зокрема, належать дендроктон у Північній Америці, уссурійський поліграф у Східній Азії, короїд-типограф і верхівковий короїд у Європі.
Хоча причини цих процесів ще остаточно не з’ясовані, синхронне виникнення численних осередків всихання на значних територіях свідчить про їх глобальний характер. Найімовірніше, йдеться про поєднання взаємопов’язаних циклічних планетарних процесів, посилених антропогенним впливом, що проявляється у зростанні температури повітря та зменшенні кількості опадів упродовж останніх десятиліть на більшій частині планети.
Наслідком цих змін стало зниження рівня ґрунтових вод і зміщення строків початку вегетаційного періоду на більш ранні дати (на 2–4 тижні). Це порушує сезонну синхронність розвитку деревних порід, викликає фізіологічні стреси та створює сприятливі умови для масового розмноження шкідливих організмів. У результаті зменшується загальна стійкість лісових насаджень і їхня здатність протистояти патогенам.
Суттєвий вплив на санітарний стан лісів упродовж останніх років також мають хронічні осередки хвороб та осередки хвоє- і листогризучих шкідників, які зберігають активність протягом тривалого часу.
Крім біотичних чинників, суттєвий негативний вплив на стан лісів мають кліматично зумовлені екстремальні погодні явища. Льодолами, сніголами та буревії, які в останні роки, зокрема на Поліссі, повторюються майже регулярно, спричиняють значні механічні пошкодження деревостанів. Водночас посушливі періоди, особливо у ранньовесняний період, істотно підвищують пожежну небезпеку та сприяють виникненню й поширенню лісових пожеж.