Золотогуз: малопомітний метелик — велика загроза для дерев
Золотогуз (Euproctis chrysorrhoea) — це на перший погляд красивий білий метелик із шовковистим блиском крил. Проте, саме його гусениці становлять серйозну небезпеку для лісових і плодових насаджень.
У червні–липні метелики активно літають, особливо на світло. Самки відкладають яйця на нижній бік листків, утворюючи великі кладки, прикриті золотистим пушком. Уже за кілька тижнів з’являються гусениці, які починають живитися листям дуба та плодових дерев, а під час масового розмноження — також липи, в’яза, осики та інших порід.
Пошкоджене листя гусениці обплітають павутинням, утворюючи щільні сірі гнізда. Саме в них вони зимують. В одному такому гнізді може перебувати кілька сотень гусениць.
Навесні, разом із набуханням бруньок, гусениці масово виходять із гнізд і починають активно поїдати молоде листя. У цей період дерева можуть залишатися майже повністю без листя, що значно послаблює їхній стан і знижує стійкість до хвороб та інших шкідників.
Дорослі гусениці вкриті отруйними волосками, які можуть викликати сильне подразнення шкіри людини та алергічні реакції. За великої чисельності ці волоски навіть потрапляють у повітря, створюючи додаткову загрозу для здоров’я.
Заляльковування відбувається у червні під кронами дерев у рідких павутинних коконах — серед недоїженого листя, на стовбурах, а за масового розмноження — навіть на трав’янистому покриві під деревами. Фаза лялечки триває 15–20 днів. Лялечка темно-бура, з світлішими волосками та виростом із гачками на задньому кінці
Золотогуз надає перевагу теплим і добре освітленим місцям. Найчастіше його гнізда можна побачити на південних узліссях, у кронах окремо стоячих дерев, а також у сухих дубових насадженнях і молодняках без підліску.
Природні вороги золотогуза існують, але не завжди здатні стримувати його чисельність. Велику користь у боротьбі зі шкідником приносять птахи, зокрема синиці, які взимку знищують значну кількість гусениць. Також важливу роль відіграють природні захворювання, що виникають у періоди масового розмноження.
Саме тому систематичний лісопатологічний нагляд за насадженнями є надзвичайно важливим. Восени спеціалісти обстежують дерева, підраховують кількість гнізд і оцінюють чисельність гусениць в них. Це дозволяє вчасно виявити загрозу та запобігти масовому пошкодженню лісів і садів.
